середу, 12 грудня 2018 р.

Створення служби порозуміння


Формування ініціативної групи в школі

Для створення Шкільної служби порозуміння в навчальному закладі необхідна наявність однієї чи краще декількох осіб (ініціативної групи) з числа працівників навчального закладу, які володіють інформацією щодо сутності та принципів роботи ШСП, зацікавлені в її організації і готові зробити для цього необхідні кроки. Джерелом інформації для майбутніх учасників ініціативної групи можуть бути презентаційні тренінги або інші заходи, які проводяться для популяризації шкільної медіації, а також досвід існуючих ШСП.
Коли ініціативна група створена, її наступними кроками мають бути:
  • Встановити контакт зі шкільною адміністрацією, та переконати її в доцільності використання медіації однолітків для вирішення конфліктів (для цього орієнтовно потрібен один тиждень).
  • Розповсюдити оціночні анкети серед вчителів навчального закладу (орієнтовний час – 1-2 тижні).
  • Організувати презентації, присвячені медіації, для учнів (доцільно зробити протягом 2-3 тижня від початку роботи).
  • Відібрати потенційних медіаторів серед учнів за допомогою анкетування в день проведення презентації.
  • Провести інтерв’ю з учнями та відібрати серед них учасників тренінгу з підготовки медіаторів ШСП (орієнтовно протягом 3-4 тижня від початку роботи ).
  • Затвердити дату проведення тренінгу з адміністрацією та педагогічним колективом (приблизно на 3-му тижні).
  • Вирішити матеріально-технічні питання тренінгу – місце, час, транспорт, їжа тощо (3-4-й тиждень від початку роботи).
  • Поінформувати учасників, а також їхніх батьків та вчителів про успішний відбір (4-й тиждень роботи).
  • Провести тренінг «Базові навички медіатора шкільної служби порозуміння» (орієнтовно 5-й тиждень).
  • Видати учням-медіаторам сертифікати, що засвідчують успішне проходження тренінгу (5-й тиждень роботи).

Презентація ідеї створення ШСП

Інформаційні презентації проводить ініціативна група, щоб ознайомити учнів з поняттям медіації та ідеєю створення служби розв’язання конфліктів у їхньому навчальному закладі. Щоб презентація пройшла успішно, варто розробити план, де будуть упорядковані всі кроки фасилітаторів (осіб, що проводять презентацію). Відповідно до плану, треба скласти сценарій презентації, який допомагатиме фасилітаторам визначити свої ролі та слідкувати за процесом проведення заходу.

Відбір потенційних медіаторів

Презентація не тільки спрямована на загальне ознайомлення учнів зі специфікою медіації як процесу, а й має на меті визначити кандидатів у медіатори ШСП. Із наявного досвіду, відбір медіаторів найчастіше здійснюється з учнів 9-10 класів. Це зумовлено тим, що дев’яти- і десятикласники вже є достатньо дорослими, щоб серйозно і відповідально ставитися до роботи медіатора, ніж більш молодші школярі. І в той же час, вони ще не настільки завантажені підготовкою до закінчення школи і вступу до ВНЗ, ніж учні одинадцятих класів. Хоча іноді кандидатами в медіатори стають і учні 8 та 11 класів. Для відбору потенційних медіаторів після завершення презентації фасилітатори проводять анкетування. Запитання анкети спрямовані на визначення бажання працювати у ШСП, наявності необхідних навичок для роботи медіатором та авторитету кожного претендента серед учнів.
Другий тур відбору потенційних медіаторів проходить у вигляді індивідуального інтерв’ю. Під час співбесіди визначається наявність в учня специфічних навичок для успішної роботи в ШСП (комунікативні навички, вміння поводитися в конфліктній ситуації тощо). Інтерв’ю проводять два представники ініціативної групи, що робить відбір медіаторів більш об`єктивним. Інтерв’ю треба провести не пізніше, ніж за три дні після проведення інформаційних презентацій.
За результатами проведення інтерв’ю ініціативна група відбирає кандидатів у медіатори ШСП, після чого починається останній етап підготовки – проведення тренінгу «Базові навички медіатора ШСП».

Організація роботи ШСП

Організація роботи ШСП – один з найважливіших етапів, від якого великою мірою залежить успішність діяльності служби. Головним аспектом роботи на даному етапі є чіткий та правильний розподіл людських та матеріальних ресурсів. Пам’ятаючи, що робота ведеться спільно з дітьми, координатор повинен наголошувати на відповідальності кожного за успішність результатів або можливі провали. Розподілити обов’язки працівників ШСП допоможе укладання стратегії розвитку організації. Стратегія надає можливість визначити мету діяльності центру, цілі та завдання, які покладаються на медіаторів. У стратегії розвитку зазначається схема розподілу обов’язків та основні види діяльності.

Планування роботи

Планувати роботу ШСП група медіаторів починає на тренінгу, де обговорює найближчі етапи роботи служби. Для зручності планування графік роботи необхідно складати шляхом відповіді на запитання:
  1. Що робити?
  2. Коли робити?
  3. Хто відповідальний?
Роботу бажано планувати на місяць, а після закінчення строку проводити оцінку виконаної роботи на спеціальних зустрічах членів команди.
Варто пам’ятати, що:
  • Робота повинна бути розподілена між усіма працівниками ШСП.
  • Не повинно залишатися людей, які не зайняті в певному виді діяльності.
  • Відповідальність за роботу покладається на медіаторів.
  • Планування складається з чітких та послідовних етапів діяльності, які пов’язані між собою.
  • Координатор веде моніторинг виконання завдань і, в разі виникнення потреби, допомагає вирішити складні завдання або переобирає відповідального за виконання певного виду діяльності.
Координатору слід пам’ятати, що без планування роботи служба діятиме неефективно, поставлені завдання не виконуватимуться, і ніхто не братиме на себе відповідальність за можливі проблеми в діяльності. Робота з учнями потребує чіткого графіку, тому що лише в такому разі вони ставитимуться до роботи серйозно.

Планування та проведення інформаційної кампанії

Інформаційна кампанія повинна розпочатися відразу ж після проходження учнями-медіаторами тренінгу та створення служби. Саме від успішності інформаційної кампанії буде залежати подальша доля всієї служби.
Після створення служби цільова аудиторія (учні, адміністрація) відразу ж зацікавиться новим явищем у школі, саме тому необхідно вчасно надати повну інформацію про діяльність служби, її функції та послуги. Важливо пам’ятати, що інформація, яка надійде із запізненням, вже не матиме такого впливу на аудиторію, як інформація, яка була подана вчасно, оскільки зацікавленість аудиторії може швидко минути, і відновити її навряд чи вдасться.
Мета кампанії полягає в інформуванні учнів і вчителів про новий, альтернативний метод вирішення конфліктів.
Завдання – мотивувати учнів і вчителів звертатися в ШСП за допомогою.
З огляду на це, краще, якщо інформаційна кампанія буде розроблена учнями-медіаторами, оскільки саме вони знають, що може зацікавити однолітків та налаштувати їх на співпрацю. Перед початком інформаційної роботи учні повинні детально спланувати дії та розподілити обов’язки, зазвичай проведення кампанії займає 2-3 тижні.
Перед початком проведення інформаційної кампанії необхідно визначити основні критерії її успішності. Такими критеріями можуть бути: кількість учнів, які почали цікавитись службою; кількість учнів, які обрали медіацію як метод вирішення конфліктів, і, як результат – достатня кількість учнів, які приходять до ШСП на медіацію. Найкращим показником у такому випадку буде кількість відвідувачів та зацікавлених (наприклад, кампанія буде вважатися успішною, якщо за місяць було проведено 10 медіацій або якщо за допомогою до центру звернулось 30 учнів). Критерії успішності допоможуть визначити основні недоліки проведеної кампанії, вчасно вжити запобіжних заходів та доповнити інформаційну кампанію новими ідеями.
Досвід роботи медіаторів у м. Жмеринка та Жмеринському районі показує, що презентації мають більший успіх та позитивний вплив на аудиторію, якщо вони проводяться у формі Кола. Під час проведення презентації команда медіаторів ставить за мету проінформувати аудиторію про створення шкільної служби розв’язання конфліктів у навчальному закладі, а також наочно продемонструвати одну з практик, за якими працює служба. Завданнями ведучих під час проведення вступної частини є проінформувати аудиторію щодо практик вирішення конфліктів, які застосовуватимуться у роботі ШСП. Крім того, практичний формат презентації дозволяє аудиторії зрозуміти принцип роботи однієї з відновних практик, а саме Кола. Коло, яке проводиться під час презентації, має завданням зосередитися на цінностях учасників. Після проведення даної процедури аудиторія має можливість висловити свої враження від участі та очікування стосовно роботи шкільної служби розв’язання конфліктів
По завершенню інформаційної кампанії школярі повинні точно знати, куди звертатися в разі виникнення конфлікту, яку допомогу їм можуть надати в центрі.

Розробка документації

Для ведення обліку справ та зручності моніторингу роботи ШСП необхідно розробити низку документів, обов’язкових для заповнення працівниками служби, представниками педагогічного колективу та сторонами конфлікту. Кожна медіаційна справа повинна міститися в окремому файлі в загальному журналі справ.
1. Згода на участь у процедурі медіації
Згода на участь у медіації зазвичай містить коротку інформацію про процедуру медіації, її основні принципи та правила поведінки під час медіації. Сторони конфлікту підписують цю форму на початку зустрічі, чим засвідчують свою згоду вирішувати конфлікт за допомогою медіації, дотримуючись її принципів і правил.
2. Угода сторін
Угода відображає домовленості сторін за результатами медіації. Вона готується у двох екземплярах: по одному для кожної сторони.
Угода сторін (.doc, 21КБ)
3. Оціночна анкета
Даний документ має на меті з’ясувати ставлення учасників конфлікту до досвіду участі в програмі медіації. Анкета використовується як певний вид зворотного зв’язку, її мета – оцінка роботи медіаторів і всієї служби.
4. Форма звіту медіатора
Дана форма повинна містити всю важливу інформацію стосовно справи, а саме: хто направив сторони конфлікту на медіацію, хто виступав у ролі медіаторів, у чому полягала проблема, якого висновку було досягнуто тощо.
5. Бланк самооцінки медіатора
Дана форма допомагає медіаторам подумати та оцінити свою роботу під час проведення медіаційної сесії. Періодично (бажано кожні два тижні) медіатори в колі колег зачитують бланк самооцінки та отримують зворотній зв’язок. Це необхідно для об`єктивної оцінки виконаної роботи (міститься у розділі «Методичні матеріали»).
6. Анкета для педагогів і адміністрації
Крім того, для оцінки ефективності ШСП, доречно періодично з’ясовувати ставлення та оцінку діяльності служби педагогами та адміністрацією школи. З цією метою можна використовувати анкету, яка має на меті визначити, наскільки робота ШСП покращує загальну шкільну атмосферу, чи допомагає служба, на думку вчителів, у вирішенні конфліктів учнями тощо.
На основі інформації, отриманої з анкет, працівники служби готують регулярні звіти, які розміщуються на інформаційній дошці ШСП, а також поширюють їх серед представників педагогічного колективу, шкільної адміністрації. Детальна інформації, яка описує хід справи, не підлягає розповсюдженню на широкий загал і може використовуватися тільки серед медіаторів для обговорення результативності роботи у колі колег.

Підтримка роботи служби. Супервізія

На початковому етапі діяльності, коли медіатори готові до активної роботи дуже важливо підтримати груповий настрій та наснажити учнів на плідну співпрацю – це є важливими завданнями координатора ШСП. Постійний процес підтримки та наставництва є запорукою високоякісної роботи будь-якої організації, а добре спланована супервізія (аналіз проблемних ситуацій з участю більш досвідчених колег) забезпечить успішні результати діяльності на всіх етапах.

Необхідні для старту ШСП тренінги

Тренінги є основним і найефективнішим інструментом підготовки фахівців з відновних практик в школах. Для переважної більшості тих, хто сьогодні сам є тренером, досвідченим медіатором, або координатором ШСП, першим кроком стало проходження відповідного тренінгу. В цьому немає нічого дивного, адже тренінг дає можливість не тільки отримати необхідні медіатору знання, але й відпрацювати навички, налагодити дружнє неформальне спілкування між учасниками, сформувати команду однодумців і до того ж - зробити все це в невимушеній ігровій формі. Крім того, атмосфера поваги і підтримки, яка створюється під час тренінгу з відновних практик сама по собі допомагає учасникам розкритися та проявити себе якнайкраще. Недарма багато медіаторів згадують свій перший тренінг як видатну подію, яка істотно вплинула на їх світогляд.

Види тренінгів з відновних практик в школах

Для навчання відновним практикам в школах використовуються декілька тренінгів, кожен з яких має свою мету і призначення.

 ТРЕНІНГ 1. «Програма розв’язання конфліктів у навчальних закладах»

Мета тренінгу – познайомити учасників з діяльністю служб порозуміння у навчальних закладах.
Цільова аудиторія – директори шкіл, заступники директорів шкіл з виховної роботи, шкільні психологи, соціальні педагоги, педагоги-організатори, класні керівники, куратори груп.
Завдання тренінгу:
1. Сформувати у учасників розуміння цінностей та принципів відновного підходу до вирішення конфліктів.
2. Сформувати знання та відпрацювати практичні навички застосування процедур відновного підходу до вирішення конфліктів:
  • організація та проведення кіл розв’язання конфліктів (кіл прийняття рішень);
  • організація та проведення процедур медіації.
3. Надати учасникам знання і навички щодо створення служби порозуміння у навчальному закладі.
Тривалість тренінгу – 2 дні, 18 робочих годин.
Кількість учасників – до 20 осіб.
Кількість тренерів – 2.
Тренінг «Програма розв’язання конфліктів у навчальних закладах» для працівників освіти в різних регіонах України став відправним пунктом, з якого почалося їх знайомство з відновними практиками в школах. Тренінг містить всі основні елементи навчання медіатора (зокрема – методику проведення медіації і кіл розв’язання конфліктів), але основне його призначення – допомогти учасникам прийняти рішення, чи хотіли б вони впроваджувати ці практики в своїх школах. В кінці тренінгу учасникам пропонується спробувати себе в рольовій грі в якості медіатора та отримати зворотний зв’язок від учасників та тренерів. Учасники, які успішно і повністю пройшли тренінг, отримують сертифікат. Враховуючи порівняно невелику тривалість та можливість участі представників великої кількості навчальних закладів одночасно цей тренінг рекомендовано для проведення у регіонах, які ще не мають власних ШСП, але хотіли б ознайомитися з їх діяльністю та можливостями. Замовником цих тренінгів найчастіше виступають регіональні органи освіти, методичні центри та громадські організації.

ТРЕНІНГ 2. «Базові навички медіатора шкільної служби порозуміння»

Мета тренінгу – надати учасникам необхідні знання та навички медіатора шкільної служби порозуміння та підготувати їх до самостійного проведення медіацій.
Цільова аудиторія – старшокласники (які пройшли відбір) та кандидати у координатори ШСП.
Завдання тренінгу:
  1. сформувати команду школярів-однодумців, які пропагують відновний (співробітницький) підхід до розв’язання конфліктних ситуацій;
  2. розвинути комунікативні навички, які необхідні ведучому медіації;
  3. сформувати процедурні навички проведення медіації;
  4. сформувати підхід до розв’язання конфліктних ситуацій, який базується на врахуванні інтересів учасників ситуації;
  5. підготувати школярів до самостійної організації діяльності ШСП.
Тривалість тренінгу – 4 дні, 36 робочих годин.
Кількість учасників – до 20 осіб.
Кількість тренерів – 2-4.
Хоча тренінг в першу чергу проводиться для навчання учнів - медіаторів, необхідно пам’ятати, що учасником тренінгу обов’язково повинен бути і кандидат на посаду координатора ШСП (зазвичай, шкільний психолог чи соціальний педагог). Це важливо тому, що співпраця і довіра між координатором і майбутніми медіаторами починають будуватися вже з перших годин тренінгу. І якщо координатор не приймав участь (або, навіть, приймав частково) у спільному навчанні, побудувати цю довіру потім буває дуже складно.
Програма тренінгу використовує підхід, що базується на досвіді учасників, – це дозволяє звернути особливу увагу на взаємне навчання та навчання через практику. Протягом усієї програми учасники мають змогу ділитися один з одним досвідом розв’язання різних конфліктних ситуацій, обговорювати такі ситуації і на практиці застосувати пропоновані нові методики реагування на них.
Тренінг бажано проводити на канікулах, адже саме в цей час учні не турбуються про навчання, і не завантажені шкільними завданнями.
Наприкінці тренінгу кожен учасник має можливість спробувати себе в ролі медіатора. Завдання тренера – надати зворотний зв’язок таким чином, щоб спонукати учнів працювати в ШСП і постійно вдосконалювати свої навички. Крім того, тренер заповнює на кожного учасника бланк оцінки навичок медіаторів. Бланки передають координатору ШСП для того, щоб він мав можливість організувати роботу служби у найефективніший спосіб та допомогти кожному медіатору вдосконалювати свої навички.
Після закінчення тренінгу учасники отримують сертифікат, який надає їм право проводити медіації між однолітками під наглядом координатора ШСП або більш досвідчених медіаторів.
Щоб забезпечити серйозне ставлення учнів до роботи в службі, наприкінці тренінгу доречно пропонувати учасникам оцінити тренінг та урочисто виголосити клятву медіатора.

 ТРЕНІНГ 3. «Підготовка фасилітаторів  тренінгу «Базові навички медіатора шкільної служби порозуміння» (тренінг для тренерів)

(Фасилітатор – тренер, який використовує модель активного навчання під час роботи з групою).
Мета тренінгу – допомогти учасникам прийняти підхід проведення тренінгів в активній моделі навчання та відпрацювати відповідні навички.
Цільова аудиторія – медіатори з достатнім власним досвідом (не менше, ніж 6 місяців) проведення медіацій та кіл, які мають авторитет в середовищі медіаторів і рекомендовані координатором ШСП для навчання в якості фасилітаторів.
Завдання тренінгу:
  1. Сформувати розуміння і прийняття активної моделі навчання.
  2. Відпрацювати навички проведення тренінгів у активній моделі навчання.
  3. Сприяти формуванню команди однодумців – фасилітаторів, які працюють в активній моделі навчання.
Тривалість тренінгу – 7 днів (3 дні тренінгу та 4 дні практичного відпрацювання навичок під супервізією), 56 робочих годин.
Кількість учасників – до 16 осіб
Кількість тренерів – 2-4.
Тренінг дозволяє підготувати фахівців, які будуть не тільки самі володіти навичками медіатора, але й зможуть передавати їх іншим, виховуючи нові покоління медіаторів. Ця роль є дуже вожливою, адже колись підготовлені медіатори поступово закінчують школи і їх досвід, щоб не бути втраченим, має передаватися молодшим. З іншого боку, ця роль є і дуже відповідальною, оскільки на фасилітатора лягає нелегке завдання не тільки зацікавити, надихнути майбутніх медіаторів, а й передати всі необхідні знання і навички. Тому у підготовці фасилітаторів важливий, по-перше, відбір учасників, які мають володіти і процедурними і комунікативними і особистісними якостями, потрібними тренеру. По-друге, достатньо жорсткі вимоги і до їх підготовки. Тренінг складається з двох частин. Під час першої частини, яка триває три дні, учасники набувають знання та навички, потрібні фасилітатору: планування тренінгу, роботи з групою, реагування на складні ситуації, застосування моделі активного навчання тощо. Друга частина передбачає практичне проведення тренінгу учасниками з участю досвідченого супервізора. Таким чином, кожен з учасників демонструє власні тренерські навички і отримує відповідний зворотний зв’язок від тренерів та колег. Частина випускників після навчання може самостійно проводити тренінги, але більшість отримує рекомендацію працювати в тренерській команді з допомогою більш досвідчених фасилітаторів, поступово вдосконалюючи свої тренерські навички.

Як замовити тренінг?

Замовлення і проведення тренінгів з відновних практик в школах наразі може відбуватися двома шляхами. Відмінність між ними стосується джерел фінансування видатків на проведення тренінгів.
Перший шлях – замовлення тренінгу з оплатою витрат за рахунок замовника (якщо ним виступає організація) або учасників. В цьому випадку, як свідчить практика, навчання можна організувати і провести найбільш швидко. Для замовлення тренінгу необхідно заповнити замовлення на тренінг, (форма замовлення знаходиться в кінці сторінки), вказавши в розділі «додаткова інформація» які є можливості для компенсації витрат (оренда приміщення, оплата канцтоварів та роздаткових матеріалів, харчування учасників, оплата роботи тренерів, витрати на проїзд та проживання тренерів (в разі необхідності). Після отримання заповненої заявки, за вказаними Вами контактами з Вами зв’яжуться організатори, з якими Ви зможете остаточно погодити всі деталі проведення тренінгу.
Другий шлях можливий у випадку, коли повністю або частково витрати на проведення тренінгу бере на себе донорська організація. Це, найчастіше, відбувається в умовах реалізації соціальних проектів, спрямованих на розвиток відновних практик. В цьому разі навчання є безкоштовним для учасників. Проте, проблема може полягати у відсутності в даний час донорського фінансування для конкретного тренінгу в конкретному регіоні і до цього організатори просять ставитися з розумінням. Для замовлення тренінгу на безоплатній основі необхідно надіслати замовлення на тренінг та погодити проведення тренінгу з організаторами. Якщо можливості для проведення безоплатного тренінгу будуть існувати, Ваc буде детально повідомлено про них.

Семінар практичних психологів і соціальних педагогів

12 грудня 2018 року у Голованівському будинку дитячої та юнацької творчості відбувся семінар практичних психологів і соціальних педагогів на тему: «Діяльність школи порозуміння». Світлана Михайлівна Лизун, керівник районного методичного об’єднання представила матеріали з профілактики і вирішення конфлікту з використанням медіації: методичні розробки занять, тренінгів для учнів,педагогів і батьків, рекомендації з проведення Кола вибору. Працівники психологічної служби переглянули відеофільм «Конфлікт + медіатор», презентації щодо діяльності шкільної служби порозуміння, опрацювали методичний посібник «Шкільний центр медіації. Крок за кроком» (Упорядники Шестакова Л., Кашина А.); обговорили алгоритм створення служби порозуміння у закладах загальної середньої освіти, отримали методичні рекомендації
.  
  

пʼятницю, 9 листопада 2018 р.

Про перелік діагностичних методик щодо виявлення та протидії домашньому насильству відносно дітей

Додаток до листа
Міністерства освіти і науки України
від__30.10.____2018 №_1/9-656______


Методичні рекомендації про  застосування діагностичних методик щодо виявлення та протидії домашньому насильству відносно дітей фахівцями психологічної служби у системі освіти 

Домашнє насильство – найбільш розповсюджена форма порушення прав людини. Без подолання цього соціально небезпечного явища не можливо створити умови для самореалізації здобувачів освіти, реалізації принципів рівних прав, свобод і можливостей. 
Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року визначено домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Також зазначено види домашнього насильства:
економічне насильство – форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру;
психологічне насильство – форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи;
сексуальне насильство – форма домашнього насильства, що включає будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності;
фізичне насильство – форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру. 
Захист дітей від жорстокості, насильства та попередження злочинів проти них є надзвичайно важливим, соціально значущим і актуальним завданням, вирішення якого носить міждисциплінарний характер. Не зважаючи на масштабність і складність проблеми, професійний і організаційний ресурс, сфера соціального впливу працівників психологічної служби дозволяють здійснювати комплексний і системний вплив на всіх учасників освітнього процесу. 
Чинники, які можуть викликати агресивну поведінку учнів і педагогічних працівників,  диктують  необхідність застосування у роботі практичного психолога та соціального педагога комплексу психодіагностичних методик щодо виявлення та протидії домашньому насильству. 
Відповідно до Положення про психологічну службу у системі освіти України (наказ Міністерства освіти і науки України від 22 травня 2018 року, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31 липня 2018 року за 
№ 885/32337) одними з важливих функцій психологічної служби є діагностично-прогностична та просвітницько-профілактична робота. 
Діагностично-прогностична передбачає психолого-педагогічне вивчення чинників становлення особистості, її індивідуального розвитку.
Просвітницько-профілактична – поширення психологічних знань, виявлення фактів порушення прав дитини, вжиття заходів щодо подолання негативних чинників, які впливають на життєзабезпечення дитини, її моральний та соціальний розвиток, профілактика та попередження негативних впливів.
У Положенні про психологічну службу у системи освіти України визначено поняття діагностики. Діагностика – це виявлення причин труднощів у навчанні, інтелектуальному розвитку, соціально-психологічній адаптації; вивчення та визначення індивідуальних особливостей динаміки розвитку особистості, потенційних можливостей в освітньому процесі, професійному самовизначенні.
Тому діагностичний блок має бути сформованим таким чином, щоб якнайшвидше визначити суть проблеми, те, як вплинуло перенесене насильство на їх емоційний стан і на всю особистість, визначити особистісні особливості та потреби.
Психодіагностика в діяльності практичного психолога та соціального педагога спрямована на інформаційне та прикладне забезпечення процесу супроводу навчання, розвитку та виховання здобувачів освіти. Психодіагностичні дані необхідні: 
• для складання соціально-психологічного портрету дитини (опис її особливостей розвитку та взаємодії з сім’єю, оточуючими, навколишнім світом, потенційних можливостей та труднощів);
• для визначення цілей і завдань, стратегій надання підтримки дітям, що мають труднощі в навчанні, спілкуванні та психічному самопочутті;
• для вибору засобів і форм психологічного супроводу здобувачів освіти відповідно до властивих їм особливостей навчання і спілкування.
Психодіагностична діяльність працівників психологічної служби ґрунтується на певних принципах її організації:
відповідність обраного діагностичного підходу, конкретної методики цілям психологічної діяльності (цілям і завданням ефективного супроводу). Методика, яка використовується, має виявляти саме ті психологічні особливості дитини, знання яких необхідні для побудови ефективної взаємодії з нею, використання ефективних стратегій навчання та розвитку, та зрештою – надання якісних психологічних послуг. Діагностичний інструментарій спрямовано на вивчення психолого-педагогічного статусу дитини, який відображає психологічні характеристики поведінки, освітньої діяльності, спілкування, особистісні особливості дитини, які суттєво впливають на процес навчання і розвитку на різних вікових етапах. Завданням діагностичної діяльності практичного психолога є їх вчасне вивчення, що забезпечить ефективність і системність у роботі педагогічних працівників;
прогностичність методів, які застосовуються. Результати діагностування дають можливість прогнозувати подальший розвиток психічних функцій, попереджати можливі труднощі; 
розвитковий потенціал методу, тобто можливість отримання розвиткового ефекту в процесі вивчення та побудови на його основі програм розвитку; 
економічність організаційних затрат. Для проведення діагностики добирається методика, яка є короткою за змістом,  багатофункціональною, яку можна проводити як фронтально, так і індивідуально,  вона є  легкою в обробці і однозначною в оцінюванні отриманих даних.  
Проводячи дослідження, практичний психолог має залишатися неупередженим, щоб його особисте ставлення не вплинуло на інтерпретацію результатів, також важливо зберігати конфіденційність отриманих результатів. Тобто психолог не має права надавати інформацію про результати психодіагностики третім особам, якщо на це не має згоди учасника освітнього процесу. Результати вивчення особливостей розвитку дитини формулюються зрозумілою педагогам і батькам мовою.
У психолого-педагогічній літературі перелічено загальні індикатори, які проявляються в переживаннях і поведінці дитини з сім’ї, де практикується домашнє насильство. У разі їх виявлення також можна діагностувати наявність неадекватних взаємостосунків у родині, створення сприятливих умов для повноцінного розвитку дитини.
Страхи. Діти з сімей, де практикується домашнє насильство, переживають почуття страху. Цей страх може виявлятись різним чином: від замкненості в собі і пасивності до насильницької поведінки.
Зовнішні прояви поведінки. Родина, в якій практикується насильство, зовсім непередбачувана, вона лякає дитину, яка не знає, коли і за яких обставин відбудеться наступний спалах агресії. У результаті вразливість і відсутність контролю над ситуацією призводять до прояву впертості та мовчазливості в поведінці або до агресивної поведінки.
Нездатність виразити почуття вербально. Спостерігаючи за насильством в родині, діти можуть дійти висновку, що насильство є спосіб, яким доцільно вирішувати конфлікти і проблеми. Внаслідок цього такі діти зазвичай нездатні виразити свої почуття і емоції вербально, а наслідують дорослих.
Залучення дитини до конфлікту між  батьками. Відомо багато випадків, коли діти втягуються в боротьбу батьків. Вони хочуть зупинити потік насильства і конфліктів у родині. В результаті того, що діти так глибоко вкорінені в конфлікт сім’ї, їм важко відокремити свою індивідуальність від особистостей батьків.
Захисник матері. Не є поодинокими випадками, коли дитина залучається в конфлікт сім’ї, намагаючись захистити матір, проти якої спрямований потік агресії.
Розчарування. Життя в сім’ї, де практикується насильство, супроводжується високим рівнем напруги. Діти переживають постійний стрес, тому часто засмучені, розчаровані, втрачають рівновагу навіть за найменших труднощів.
Почуття виправданої жорстокої поведінки. Деякі матері, які не хочуть налаштовувати дітей проти своїх батьків, намагаються пояснити, знайти виправдання їхнім насильницьким діям.
Почуття непотрібності. У зв’язку з тим, що батьки багато сил та енергії віддають на подолання конфлікту, в них залишається мало часу та сил, щоб займатись дитиною. У дитини може виникнути почуття непотрібності, занедбаності. Такі думки можуть призвести навіть до спроб суїциду.
Ізоляція. Здебільшого в сім’ях, де насильство застосовується як засіб виховання, такі факти не проговорюються відкрито. Деякі діти навіть вважають, що з ними не все в порядку, бо їх сім’я відрізняється від інших.
Суперечливі почуття щодо батьків. Дитина, яка втікає з дому, або вилучається з сім’ї, нерідко відчуває сильні теплі почуття до батьків, захищає їх, намагається виправдати, незважаючи на те, що останні жахливо поводились із нею.
Також, окрім поведінкових ознак, описаних вище, з метою виявлення  рівня насильства щодо дітей варто провести бесіду з дітьми та змоделювати ігрові ситуації.
Помітивши тривожні ознаки у поведінці дитини, доречно провести опитування за спеціально розробленою анкетою виявлення випадків жорстокого поводження з дітьми. 
Діагностичні методики щодо виявлення домашнього насильства відносно дітей мають застосовуватись виключно працівниками психологічної служби. 
Отже, запропонований перелік діагностичного інструментарію затверджений вченою радою Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи НАПН України (протокол № 9 від 13.09.2018 року) з виявлення та протидії домашньому насильству відносно дітей допоможе у плануванні та проведенні діагностичної роботи працівникам психологічної служби. 
Перелік діагностичних методик  щодо виявлення та протидії домашньому насильству відносно дітей

1. Опитувальник для дослідження психотравмуючої події
(автор: В. Г. Панок).
Призначений для дослідження психотравмуючої події. Для підлітків і дорослих, побудований на процесі аналізу життєвого шляху клієнта Скривджені діти. Аналіз проблеми / За ред.. В. Г. Панка. – Київ:  Ніка-Центр,  1997.  –  71 с.
2. Соціологічна анкета (автор: В. Г. Панок).
Призначена для виявлення ставлення дорослих людей до проблеми насильства над дітьми Скривджені діти. Аналіз проблеми / За ред.. В. Г. Панка. – Київ:  Ніка-Центр,  1997.  –  71 с.
3. Стандартизоване інтерв’ю батьків, діти яких зазнали кривдження й знаходяться у стані посттравматичного стресу.
(Розроблене у Йєльському центрі вивчення дітей). Скривджені діти. Аналіз проблеми / За ред.. В. Г. Панка. – Київ:  Ніка-Центр,  1997.  –  65 с.
4. Методика «Перелік життєвих подій»
Застосовується як для оцінки загальної кількості потенційно травматичних подій у житті людини, так і для кращого визначення її проблем Зливков В.Л., Лукомська С.О., Федан О.В. Психодіагностика особистості у кризових життєвих   ситуаціях    /    В.Л.Зливков,   С.О. Лукомська, О.В. Федан. – К. :
Педагогічна думка, 2016. – 219 с.
5. Методика діагностики батьківського ставлення (автори А. Варга, В. Столін)
Застосовується для роботи з батьками. Батьківське ставлення розуміється як система різноманітних почуттів по відношенню до дитини, поведінкових стереотипів, що практикуються в спілкуванні з ним, особливостей сприйняття і розуміння характеру й особистості дитини, її вчинків. Олифирович Н. И., Зинкевич-Куземкина Т. А., Велента Т. Ф., Психология семейных кризисов. — СПб : Речь, 2006. — 360 с.
6. Методика «Дім-Дерево-Людина». Проективна методика. Допомагає виявити симптомокомплекси емоційної сфери особистості: незахищеності, тривожності, недовіри до себе, почуття неповноцінності, ворожості, конфліктності, труднощів у спілкуванні,
депресивності. Вік досліджуваного: з 10 років. Психологу для роботи. Діагностичні методики : збірник [Текст] / [уклад.: М. В. Лемак, В. Ю. Петрище]. – Вид. 2-ге виправл.
– Ужгород : Видавництво Олександри Гаркуші, 2012. – 512 с.
7. Методика «Кінетичний малюнок сім’ї». Проективна методика. Допомагає виявити ставлення дитини до членів своєї сім'ї, сімейні взаємини, які викликають тривогу або конфлікти,
виявляє, як дитина сприймає взаємини з іншими членами сім'ї і своє місце в сім'ї. Вік досліджуваного: з 10 років. Психологу для роботи. Діагностичні методики : збірник [Текст] / [уклад.: М. В. Лемак, В. Ю. Петрище]. – Вид. 2-ге виправл. – Ужгород: Видавництво Олександри Гаркуші, 2012. – 501 с.
8. Методика «Неіснуюча тварина». Проективна методика. Допомагає досліджувати загальні особливості особистості дитини, агресивність, труднощі у спілкуванні. Методика може допомогти зрозуміти внутрішній світ дитини, те як вона сприймає оточуюче середовище. Вік досліджуваного: з 10 років. Психологу для роботи. Діагностичні методики : збірник [Текст] / [уклад.: М. В. Лемак, В. Ю. Петрище]. – Вид. 2-ге виправл. – Ужгород: Видавництво Олександри Гаркуші, 2012. – 516 с.

пʼятницю, 26 жовтня 2018 р.

Конкурсні випробовування районного етапу "Учитель року-2019"


Конкурсні випробування районного етапу «Учитель року-2019»

Номінація «Географія»

Конкурсне випробування «Дослідження» (30 балів)
Мета: оцінити вміння конкурсантів проектувати дослідницько-пошукову діяльність учнів.
Формат: розроблення програми дослідження відповідно до тематик, передбачених навчальною програмою.
Тривалість презентації – до 20 хвилин; відповіді на запитання журі – до 5 хвилин.
Оцінюється: доцільність використання методів і засобів; відповідність між темою, метою, завданнями дослідження; логічність визначення завдань, структури дослідження, очікуваних продуктів і результатів; педагогічна цінність дослідження.

Конкурсне випробування «Методичний практикум» (40 балів)
Мета: оцінити методичну майстерність конкурсанта, його вміння використовувати сучасні підходи в компетентнісному полі Нової української школи.
Формат: проведення фрагменту уроку та демонстрація методів, прийомів, способів, засобів, форм діяльності (за вибором конкурсанта), що спрямовані на формування географічної компетентності учнів.
Тривалість виступу – до 15 хвилин, відповіді на запитання журі – до 5 хвилин.
Оцінюється: методична компетентність; спрямованість обраних методів, форм, способів, засобів, прийомів роботи на формування ключових та предметних компетентностей, зокрема географічної, їх доцільність; реалізація наскрізних змістових ліній, взаємодія учасників освітнього процесу.

Конкурсне випробування «Практична робота» (40 балів)
Мета: оцінити вміння конкурсантів використовувати картографічні джерела інформації (топографічні, загальногеографічні, тематичні карти).
Формат: підбір картографічного матеріалу за темою та проведення географічного дослідження (пояснення й оцінювання географічних процесів і явищ із використанням паперових та електронних джерел).
Оцінюється: уміння підбирати картографічний матеріал за темою дослідження, аналізувати його та робити висновки.

Конкурсне випробування «Тестування з фахової майстерності» (40 балів)
Мета: оцінити теоретичні знання конкурсантів.
Формат: комп’ютерне тестування; питання розподіляються у співвідношенні: 75% від загальної кількості – предмет і методика його викладання, 25% – психологія й педагогіка.


середу, 19 вересня 2018 р.

Про документацію працівників психологічної служби у системі освіти України

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ  УКРАЇНИ

пр. Перемоги, 10,  м. Київ, 01135,тел. (044) 481-32-21, факс (044) 481-47-96
E-mail:ministry@mon.gov.ua, код ЄДРПОУ 38621185


Від _05.09.2018_ № _1/9-529_
На №__________ від _______
Департаменти (управління) освіти і науки
обласних, Київської міської державних
адміністрацій

Інститути післядипломної педагогічної
освіти

Про документацію працівників
психологічної служби у системі
освіти України

На виконання Закону України «Про освіту», Положення про психологічну службу у системі освіти України (наказ Міністерства освіти і науки України від 22 травня 2018 року № 509, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31 липня 2018 року за № 885/32337), відповідно до пункту 2.4 наказу Міністерства освіти і науки України від 08  серпня 2017 року № 1127 «Про затвердження Плану заходів Міністерства освіти і науки України щодо розвитку психологічної служби системи освіти України на період до 2020 року» надсилаємо для використання в роботі доопрацьовані з урахуванням вимог зазначених вище нормативно-правових актів зразки документації практичних психологів та соціальних педагогів закладів освіти.
Звертаємо увагу, запропоновані зразки документації практичних психологів і соціальних педагогів проходитимуть апробацію протягом       2018-2019 навчального року, за результатами якої буде затверджено професійну документацію працівників психологічної служби у системі освіти.
Електронна версія матеріалів розміщена за посиланням: https://imzo.gov.ua/psyholohichnyj-suprovid-ta-sotsialno-pedahohichna-robota/normatyvno-pravova-baza/.

Додаток: зразки документації на 19 арк.



Заступник Міністра      Павло ХОБЗЕЙ



Флярковська О. В.,  248-21-95

Додаток 1
до листа Міністерства освіти і
науки України
від 05.09.2018 № 1/9-529

ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор________________________
      (назва закладу освіти)
________________________________
_______________  ________________
(підпис)                    (прізвище, ініціали)
ПОГОДЖУЮ
Директор/методист центру∕кабінету/лабораторії психологічної служби
______________________________ _______________  _____________
(підпис)                   (прізвище, інціали)
ПЕРСПЕКТИВНИЙ ПЛАН*
роботи практичного психолога
________________________________________________
(назва закладу освіти)
_______________________________________________________________
(прізвище, ім'я, по батькові )
на 20____-20______навчальний рік
Вступ
Відомості про склад психологічної служби закладу освіти, нормативні документи, на яких ґрунтується діяльність практичного психолога тощо
І. Аналітична частина
Короткий аналіз виконання плану роботи за минулий рік
ІІ. Цілепокладаюча частина
Мета, завдання, запит адміністрації закладу освіти
ІІІ. Змістова частина

№ з\п
Напрями діяльності з учасниками освітнього процесу  закладу освіти
Термін проведення
Де і з ким проводиться
1.
Діагностика


1.1.



2.
Профілактика  


2.1.



3.
Корекція


3.1.



4.
Навчальна діяльність


4.1.



5.
Консультування


5.1.



6.
Просвіта


6.1.



7.
Інше


7.1.




*Перспективний план роботи практичного психолога обов'язково погоджується  з директором/методистом центру∕кабінету/лабораторії психологічної служби


Додаток 2
до листа Міністерства освіти і
науки України
від 05.09.2018 № 1/9-529

Журнал щоденного обліку роботи
практичного психолога
________________________
(назва закладу освіти)
___________________________________________
(прізвище, ім'я, по батькові )

Дата
Напрям діяльності
К-сть годин
Цільова аудиторія
К-сть осіб
Форма/зміст роботи
Примітка
















































































Додаток 3
до листа Міністерства освіти і
науки України
від 05.09.2018 № 1/9-529

ПРОТОКОЛ*
індивідуальної психологічної діагностики
______________________________________________
(ПІБ здобувача освіти )
Дата (строки) проведення:_________________________________________________________
Клас (група): ___________________________________________________________________
Вік на час діагностики:
___________________________________________________________________
Мета діагностики:__________________________________________________________
Хто звернувся (ПІБ, статус):
___________________________________________________________________
Причина звернення (запиту):
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________Зміст проведеної роботи (назви використаних методик, опис поведінки під час проведення дослідження, емоційні реакції, характер спілкування з дорослими тощо):
______________________________________________________________________________________________________________________________________Висновки: ______________________________________________________________________________________________________________________________________
Рекомендації:
______________________________________________________________________________________________________________________________________


Практичний психолог
              (прізвище, ініціали) (підпис)





* Протокол індивідуальної психологічної діагностики ведеться за потреби



Додаток 4
до листа Міністерства освіти і
науки України
від 05.09.2018 № 1/9-529



ПРОТОКОЛ*
індивідуальної психологічної  консультації
_________________________
(ПІБ учасника освітнього процесу)

Дата:
Короткий опис звернення (запиту):
Проблема:
Зміст проведеної роботи:
Висновки:
Рекомендації:
Практичний психолог
(прізвище, ініціали) (підпис)


















* Протокол індивідуальної психологічної  консультації  ведеться за потреби


Додаток 5
до листа Міністерства освіти і
науки України
від 05.09.2018 № 1/9-529


ПРОТОКОЛ*
групової  психологічної діагностики
Дата (строки) проведення:
Мета діагностики:
Проблема (зміст):
Діагностичний інструментарій:
Характеристика вибірки: (кількість, вік, гендерна характеристика тощо) _________________________________________________________________

Результати діагностики:
Висновки:
Рекомендації:
Практичний психолог

                  (прізвище, ініціали) (підпис)















* Протокол групової  психологічної діагностики ведеться за потреби



Додаток 6
до листа Міністерства освіти і
науки України
від 05.09.2018 № 1/9-529


ПРОТОКОЛ*
включеного спостереження
_________________________
(назва закладу освіти)
Дата:       
Клас/група:
Прізвище, ім'я,  по батькові вчителя/вихователя:
Тема уроку/заняття/заходу:
Мета відвідування уроку/заняття/заходу:
Зміст проведеної роботи:
рівень активності, працездатності на уроці/занятті/заході:
;
особливості уваги здобувачів освіти: зосередженість, розподіл, переключення: ;
співвідношення репродуктивної та творчої діяльності: ;
рівень самоорганізації: ;
пізнавальні процеси, які домінують: пам'ять, мислення, уява: ;
види пам'яті, які домінують: образна, логічна, емоційна, механічна: ;
форми запам'ятовування: логічна обробка, кількаразове повторювання, асоціації, мнемотехніка, закріплення, використання декількох форм: ;
форми мислення: порівняння, зіставлення, аналіз, синтез, класифікація, систематизація, генералізація: ;
мовлення: розвиток емоційності, виразності, навичок усної розповіді, володіння термінологією, наявність слів-паразитів: ;
психологічний клімат уроку/заняття/заходу: ;
основні емоції на уроці/занятті/заході: ;
взаємини здобувачів освіти на уроці/занятті/заході: ;
емоційне ставлення до навчання: ;
ставлення до вчителя/вихователя: .
Висновки та рекомендації:


Практичний психолог

           (прізвище, ініціали) (підпис)



































* Протокол включеного спостереження ведеться за потреби




Додаток 7
до листа Міністерства освіти і
науки України
від 05.09.2018 № 1/9-529


ЗАТВЕРДЖУЮ
Директор __________________
(заклад освіти)
____________________________
_______  ____________________
(підпис) (прізвище, ініціали)


ГРАФІК РОБОТИ
практичного психолога
________________________
(заклад освіти)
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
(прізвище, ім'я, по батькові )

Дні тижня
Інтервали робочого часу
з _______ год
по _______ год
Понеділок


Вівторок


Середа


Четвер


П’ятниця



















Додаток 8
до листа Міністерства освіти і
науки України
від 05.09.2018 № 1/9-529

ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор________________________
      (назва закладу освіти)
________________________________
_______________  ________________
(підпис)                        (прізвище, ініціали)
ПОГОДЖУЮ
Директор/методист центру∕кабінету/лабораторії психологічної служби
____________________________________________  _________________
(підпис)                        (прізвище, ініціали)
ПЕРСПЕКТИВНИЙ ПЛАН*
роботи соціального педагога
________________________________________________
(назва закладу освіти)
_______________________________________________________________
(прізвище, ім'я,  по батькові )
на 20____-20______навчальний рік
Вступ
Відомості про склад психологічної служби закладу освіти, нормативні документи, на яких ґрунтується діяльність соціального педагога тощо
І. Аналітична частина
Короткий аналіз виконання плану роботи за минулий рік
ІІ. Цілепокладаюча частина
Мета, завдання, запит адміністрації закладу освіти
ІІІ. Змістова частина

№ з\п
Напрями діяльності  з учасниками освітнього процесу  закладу освіти
Термін проведення
Де і з ким проводиться
1.
Діагностика


1.1.



2.
Профілактика  


2.1.



3.
Навчальна діяльність


3.1.



4.
Консультування


4.1.



5.
Зв'язки з громадськістю


5.1.



6.
Просвіта


6.1.



7.
Інше


7.1.




*Перспективний план роботи соціального педагога обов'язково погоджується з директором/методистом центру∕кабінету/лабораторії психологічної служби



Додаток 9
до листа Міністерства освіти і
науки України
від 05.09.2018 № 1/9-529

Журнал щоденного обліку роботи
соціального педагога
________________________
(назва закладу освіти)
___________________________________________
(прізвище, ім'я, по батькові)

Дата
Напрям діяльності
К-сть годин
Цільова аудиторія
К-сть осіб
Форма/зміст роботи
Примітка

















































































Додаток 10
до листа Міністерства освіти і
науки України
від 05.09.2018 № 1/9-529



СОЦІАЛЬНИЙ ПАСПОРТ
_________ класу  _____________________________________________
(назва закладу освіти)

1-й сем., 2-й сем. (підкреслити)
20___ - 20___ навчального року
Класний керівник _________________________________________________________

з/п
Прізвище, ім'я
здобувача освіти
Дата
народження
Домашня
адреса/телефон
Прізвище, ім'я
батьків
Ознаки сім’ї (особи)*
Дата
відвідування
1.






2.






3.






(Відвідує і заповнює класний керівник)
___________________
* Ознаки сім’ї (особи) (відповідно до наказу Міністерства соціальної політики України  від 09.07.2014 № 450 «Про затвердження форм обліку соціальних послуг сім’ям (особам), які перебувають у складних життєвих обставинах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції  України 04 вересня 2014 р. за № 1076/25853):
1) одинока мати (батько);
2) діти, розлучені із сім’єю, які не є громадянами України і заявили про намір звернутися до компетентних органів із заявою про визнання біженцем;
3) сім’я трудових мігрантів;
4) неповнолітні батьки;
5) біженці або сім’я вимушених переселенців;
6) постраждалі від природних, техногенних катастроф;
7) один з батьків (особа) є громадянином іншої держави;
8) місцезнаходження одного з батьків невідоме;
9) інваліди та діти-інваліди;
10) сім’я, де є недієздатні особи/недієздатна особа;
11) сім’я усиновлювачів;   
12) сім’я (особа) опікунів/піклувальників;  
13) батьки, які перебувають у процесі розлучення;
14) засуджені до покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк;



15) особи, які повернулися з місць позбавлення волі;
16) особи, які перебувають у місцях попереднього ув’язнення;
17) особи, які постраждали від насильства в сім’ї;
18) діти, які постраждали від жорстокого поводження та насильства;
19) особи, які постраждали від торгівлі людьми;
20) особа, яка виявила намір відмовитися від новонародженої дитини;
21) сім’ї, де батьки зловживають наркотичними засобами і психотропними речовинами;
22)  інше (дописати).

Гендерна характеристика класу:
хлопці – _______
дівчата  – ________

Стан здоров’я здобувача освіти:

з/п
Прізвище, ім'я
здобувача освіти
Група здоров'я
Тимчасові
розлади
здоров’я
Хронічні
соматичні
хвороби
Психо-соматичні
захворювання
Інвалідність
Примітка
1.







2.







3.







(Заповнює медпрацівник)

Позашкільна діяльність  здобувача освіти:

з/п
Прізвище, ім'я
здобувача освіти
Музична
школа
Спортивна
секція
Гурток,
клуб тощо
Інше
Не відвідує
ЗПО
Примітка
1.







2.







3.







(Заповнює класний керівник)

Соціальна поведінка здобувача освіти :

з/п
Прізвище, ім'я
здобувача освіти
Скоїв(ла)
правопорушення
На
обліку в ювенальній превенції
Адиктивна
поведінка
Систематично
порушує
дисципліну
Конфлікти
з вчителями,
учнями
1.






2.






3.






(Заповнює класний керівник)



Інформація про соціальне середовище розвитку здобувача освіти:

з/п
Прізвище, ім'я
здобувача освіти
Повна
сім’я
Неповна
сім’я
Батьки, інші законні представники
Мало-
забезпечена
сім’я
Багато-
дітна
сім’я
Інше
1.







2.







3.







(Заповнює класний керівник)






































На підставі соціальних паспортів класів соціальний педагог заповнює соціальний паспорт закладу освіти


Додаток 11
до листа Міністерства освіти і
науки України
від 05.09.2018 № 1/9-529

АКТ ОБСТЕЖЕННЯ
житлово-побутових умов проживання здобувача освіти
_________________________________________________________________
(ПІБ здобувача освіти, дата народження)
___________________________________________________________________
(назва закладу освіти)

що проживає за адресою:______________________________________________
Ми, комісія у складі:
  1. __________________________________________;
  2. __________________________________________;
  3. __________________________________________;
склала даний акт про те, що було обстежено житлово-побутові умови проживання здобувача освіти.
Акт складений за запитом ___________________________________________________________________
(вказати установу або ПІБ замовника)
у зв’язку з ___________________________________________________________________
(вказати причину)
У результаті обстеження було встановлено:
Дитина проживає разом із: ___________________________________________________________________
(вказати всіх членів родини (ПІБ, ступінь родинних стосунків, рік народження, де працюють, навчаються тощо) ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Соціальний статус сім’ї:_______________________________________________
Сім’я проживає в ___ кімнатній квартирі/приватному будинку/в кімнаті приватного будинку, розмір житлової площі _____ м2.
Санітарні умови: ___________________________________________________________________
(задовільні, незадовільні)
Під час перевірки в квартирі (прибрано/ не прибрано, хто знаходився вдома, де в цей час перебуває дитина, чим вона зайнята): ___________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Прибуток сім’ї складається із (заробітної плати членів родини, стипендії, пенсії тощо):
______________________________________________________________________________________________________________________________________
Дитина має/не має (окреме постійне місце для навчання, окреме місце (куточок) для відпочинку, окреме спальне місце, інші необхідні меблі та обладнання (телевізор, комп’ютер тощо). Якщо спільне – вказати з ким):
______________________________________________________________________________________________________________________________________
Дитина забезпечена/незабезпечена: їжею (достатньо, недостатньо; якість їжі), одягом та взуттям відповідно до сезонів (достатньо, недостатньо; стан речей – новий, б/в, не придатний для використання),  шкільним (канцелярським) приладдям (достатньо, недостатньо; стан приладдя – новий, б/в, не придатний для використання):
______________________________________________________________________________________________________________________________________
Під час бесіди було з’ясовано, що сім’я (дитина) потребує:
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Висновки комісії: ___________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Члени комісії:
1. ____________________________________    
(посада, ПІБ, підпис)
2. ____________________________________    
3. ____________________________________    


М. п. «___» ______________20__ р.
















Додаток 12
до листа Міністерства освіти і
науки України
від 05.09.2018 № 1/9-529


ПРОТОКОЛ*
індивідуальної соціально-педагогічної діагностики
______________________________________________
(ПІБ здобувача освіти )
Дата (строки) проведення:
Клас (група):
Вік на час діагностики:__________________________
Мета діагностики:____________________________________________________
Хто звернувся (ПІБ, статус):___________________________________________
Причина звернення (запиту):
______________________________________________________________________________________________________________________________________
Зміст проведеної роботи (назви використаних методик, опис поведінки під час проведення дослідження, емоційні реакції, характер спілкування з дорослими):
______________________________________________________________________________________________________________________________________Висновки:_____________________________________________________________________________________________________________________________
Рекомендації:
______________________________________________________________________________________________________________________________________
Соціальний педагог

              (прізвище, ініціали) (підпис)


















* Протокол індивідуальної соціально-педагогічної діагностики ведеться за потреби


Додаток 13
до листа Міністерства освіти і
науки України
від 05.09.2018 № 1/9-529


ПРОТОКОЛ*
групової  соціально-педагогічної діагностики
Дата (строки) проведення:
Мета діагностики:
Проблема:
Діагностичний інструментарій:
Характеристика вибірки: (кількість, вік, гендерна характеристика тощо) _________________________________________________________________

Результати діагностики:
Висновки:
Рекомендації:
Соціальний педагог

                   (прізвище, ініціали) (підпис)












* Протокол групової  соціально-педагогічної діагностики ведеться за потреби




Додаток 14
до листа Міністерства освіти і
науки України
від 05.09.2018 № 1/9-529

ПРОТОКОЛ*
індивідуальної соціально-педагогічної консультації (бесіди)  
_________________________
(ПІБ учасника освітнього процесу)

Дата:
Короткий опис звернення (запиту):
Зміст проведеної роботи:
Висновки:
Рекомендації:
Соціальний педагог

(прізвище, ініціали) (підпис)




















* Протокол індивідуальної соціально-педагогічної консультації (бесіди)  ведеться за потреби



Додаток 15
до листа Міністерства освіти і
науки України
від 05.09.2018 № 1/9-529


ЗАТВЕРДЖУЮ
Директор __________________
(заклад освіти)
____________________________
__________    ________________
  (підпис)         (прізвище, ініціали)


ГРАФІК РОБОТИ
соціального педагога
________________________
(заклад освіти)
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
(прізвище, ім'я,  по батькові)


Дні тижня
Інтервали робочого часу
з _______ год
по _______ год
Понеділок


Вівторок


Середа


Четвер


П’ятниця