Планування діяльності практичного психолога і соціального педагога. Методичні рекомендації

Відділ освіти Голованівської райдержадміністрації

РАЙОННИЙ  МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

Районна психологічна служба

Планування діяльності 

практичного психолога і соціального педагога. 

Методичні рекомендації

Голованівськ-2012

Превентивний напрямок передбачає:

- створення таких умов навчання і виховання, які б сприяли особистісному розвитку дитини. Особлива увага приділяється початковому та перехідним етапам у шкільному житті (перший, п'я­тий, дев'ятий та випускні класи). Надається допомога педагогам та батькам в успішній адаптації дитини до змін соціальної ситуації тощо;

-  роботу з дітьми „групи ризику", які схильні до дезадаптивної поведінки;

-  роботу з педколективом з профілактики несприятливого психо­логічного клімату (стресів, синдрому "професійного вигорання" тощо).

5. Психологічна просвіта. Важливість даного напрямку роботи полягає в тому, що він спрямований на розширення кордонів уяв­лень особистості про власне „Я", про систему взаємозв'язків „людина-людина", „людина-суспільство", „людина-світ". Просвітниць­кий напрямок охоплює роботу з усіма учасниками навчально-виховного процесу: учнями (дітьми), батьками, адміністрацією зак­ладу, педагогами.

Форми роботи психологічної служби у напрямку просвітницької діяльності:

-  бесіди;

-  виступи на засіданнях психолого-педагогічних семінарів;

-  виступи-доповіді на засіданнях педагогічних рад;

-  виступи-доповіді на батьківських зборах;

-  виступи на психолого-педагогічних консиліумах;

-  інформаційне забезпечення роботи „Школи батьківства", „Бать­ківського лекторію" тощо;

-  оформлення „Куточка психолога", періодичне оновлення інфор­мації на ньому.           

6. Науково-методична, дослідно-пошукова робота.  Реалізація даного напрямку передбачає проведення досліджень, зрізів, наукові розробки за певною темою, науково-методичний супровід психолого-педагогічного експерименту, написання тез виступів, допо­відей на науково-практичних конференціях, семінарах, консиліу­мах тощо.

7. Організаційно-методична робота. Важливою складовою робо­ти практичного психолога і соціального педагога є створення організаційно-методичної бази. Значна частина робочого часу психоло­га і соціального педагога витрачається на написання звітів, планів, розробку діагностичних та корекційних програм, рекомендацій за результатами проведених досліджень тощо. Виконання вказаних видів робіт повинно бути передбачено річним планом.

Уміння планувати свою роботу і грамотне ведення, аналіз звітної документації забезпечує системність, планомірність, професійність діяльності практичного психолога та соціального педагога.                         

 Пріоритетні напрямки роботи практичного психолога та соціального педагога зазначені у Положенні про психологічну службу системи освіти України. Це - просвіта та пропаганда психологічних знань, психологічна готовність дитини до школи, допомога дітям у кризових ситуаціях, адаптація дитини в період переходу з однієї вікової групи до іншої, профілактика адитивної поведінки, корекція девіантної поведінки підлітків, профорієнтація тощо. Не менш актуальною і специфічною є робота з обдарованими дітьми, яка спрямована на розвиток їхніх здібностей, психологічну підтримку та допомогу в соціальній адаптації.  

Обов'язковими структурними компонентами річного плану є:

-   тема, над якою буде працювати школа (інформацію про тему можна отримати в адміністрації закладу);

-   проблема, над якою буде працювати служба (визначається на основі проблемної теми закладу);

-   мета служби (визначається на основі проблемної теми закладу в цілому і проблеми психологічної служби зокрема);

- завдання служби (поетапні кроки, які необхідно здійснити для реалізації наміченої мети);

 - склад служби (до складу психологічної служби, крім психоло­га і соціального педагога, входять педагогічні працівники, які за­безпечують психологічний супровід навчально-виховного процесу в рамках своєї компетенції: заступник директора з навчально-виховної роботи, класні керівники, куратори, які беруть участь у психолого-педагогічних дослідженнях, цікавляться психологією тощо, а також представники суміжних закладів - медичний пра­цівник, логопед-дефектолог).

Річний план роботи психологічної служби є окремим розділом річного плану роботи навчального закладу. Тому в плані практич­ному психологу та соціальному педагогу слід зазначати ті загальношкільні заходи, в яких вони беруть участь. Це може бути навчально-практичний семінар, „круглий стіл", психолого-педагогічний консиліум, конференція, педагогічна рада, загальні батьківські збори тощо. Обов'язково слід указати тематику таких заходів та психологічні аспекти, що розглядаються.

Річний план роботи складається орієнтовно на кінець травня. Обов'язково погоджується з методистом методичного кабінету рай­онного (міського) відділу освіти, який відповідає за психологічну службу, або завідувачем міського (районного) центру практичної психології і соціальної роботи. Після погодження затверджується керівником навчального закладу не пізніше 20 серпня поточного

року.

Особливу увагу потрібно приділяти плануванню масових дослі­джень. Варто оцінити доречність психодіагностичної та соціологіч­ної роботи. Продумувати шляхи використання одержаних резуль­татів: чи то виявлення дітей з певними труднощами в адаптації для побудови адекватної психокорекційпої роботи, чи то визначення особливостей стану навчально-виховного процесу для його подаль­шої оптимізації тощо.

Перед тим, як проводити соціально-психологічні досліджений або масову психодіагностику, слід скласти програму дослідження. В ній визначається актуальність проблеми, об'єкт і предмет дослідження, мета, завдання, вікова категорія дітей, перелік діагностичних методів і методик, що використовуються, та їх спрямованість.

 За результатами дослідження обов'язковим є складання аналітичного звіту. В ньому слід указати середні показники виборки, загальні тенденції розвитку, психологічний прогноз та загальні рекомендації. Діагностичні дані щодо учнів „групи ризику" психо­лог має внести до індивідуальної діагностичної карти. Дані масової діагностики психолог може фіксувати в діагностичній карті класу. Узагальнені матеріали дослідження необхідно активно використовувати з метою оптимізації навчально-виховного процесу.

Документом, який фіксує виконання річного плану, є аналітико-статистичний звіт про основні види роботи практичного психо­лога та соціального педагога (лист Міністерства освіти і науки України від 18.05.2005 р. № 63). Звіт про роботу за семестр, зат­верджений керівником навчального закладу, практичний психолог та соціальний педагог подає до методичного кабінету районного (міського) відділу освіти або. міського (районного) центру прак­тичної психології і соціальної роботи.

Відповідно до Положення про психологічну службу системи ос­віти України (наказ Міністерства освіти і науки України від 03.05.1999 року № 127) із змінами і доповненнями (наказ Міністер­ства освіти і науки України від 07.06.2001 р. № 439) основними напрямками діяльності практичного психолога та соціального пе­дагога визначені наступні.

1. Психодіагностичний напрямок передбачає діагностику особ­ливостей розвитку дітей на певному віковому етапі, діагностику дитячого колективу (класу, групи), педагогічного колективу, особ­ливостей внутрішньосімейних стосунків тощо. Плануючи психодіагностичну роботу з учнями, практичному психологу варто вра­ховувати наступні фактори:

-   проблемну тему, над якою працює заклад, і проблему психоло­гічної служби зокрема;

-   вік дитини;

-   особливості закладу, в якому навчається і виховується дитина (заклад нового типу, школа, дошкільний заклад, інтернатна уста­нова тощо);

-   запит педагогів (вихователів) і адміністрації щодо вивчення окремих параметрів - діагностика когнітивної сфери, характеру, обдарованості тощо);

- запит батьків (індивідуальна діагностика особливостей розвит­ку дитини, її ставлення до сім'ї тощо).

У своїй діяльності практичному психологу доцільно поєднувати індивідуальні й групові форми психодіагностичної роботи. Вибір форми обстеження залежить від мети та від методик, застосову­ються. Групове тестування використовується у тих випадках, коли необхідно обстежити велику кількість дітей. Після опрацювання результатів виділяється декілька дітей, які для уточнення діагнозу потребують більш глибокої індивідуальної діагностики.

Враховуючи те, що у закладі працює не лише психолог, а психо­логічна служба, до співпраці з психологом залучаються педагоги, які проводять педагогічне спостереження за учнями, їх поведін­кою, емоційними реакціями у різних ситуаціях.

Результат психодіагностичної роботи - надання рекомендацій, розроблення програми подальшої психологічної допомоги, плану­вання консультативної роботи з педагогами і батьками.

2. Психокорекційний напрямок роботи, практичного психолога застосовується для виправлення недоліків пізнавальної та емоцій­но-вольової сфери, інтелектуального й особистісного розвитку.                   

Організація психокорекційної роботи.

На основі психологічного діагнозу складається програма корекційної роботи, складовими частинами якої є:

-   мета;

-   напрямки корекції;

-   психологічні механізми допомоги;

-   приблизна кількість занять, їх частота і тривалість;

-   перелік методів і прийомів, що використовуються;

-   форма занять (індивідуальна чи групова).

       Методи психокорекції: ігротерапія, арттерапія, гештальттерапія, психогімнастика, дидактичні та рухливі ігри, тренінги.

3. Психологічне консультування. Основне його завдання - допо­могти дитині (педагогічним працівникам, батькам) подивитись на свої проблеми збоку, побачити альтернативні шляхи виходу з про­блемної ситуації. При проведенні консультативної роботи варто враховувати вік дитини (найефективнішою є робота з дітьми підліткового та юнацького віку), проблему, запит та керуватися наступними принципами:

-   принцип добровільності;

-     принцип діалогічного характеру взаємодії;

-     принцип орієнтації на норми і цінності клієнта;

-     принцип конфіденційності;

-     принцип розмежування особистих та професійних стосунків

4. Превентивний напрямок. Специфіка превентивної роботи полягає в тому, що практичний психолог та соціальний педагог, вивчаючи умови індивідуального розвитку особистості, соціально-психологічні зміни у житті мікро- та макросоціуму, прогнозують можливість появи тих чи інших ускладнень і проводять попереджу вальну роботу.

ЛІТЕРАТУРА:

1.                Документація психолога/ Упорядник Т.Гочаренко.-К.: 2003.-Бібліотека «Шкільного світу».

2.                Психологічний супровід школярів/ Упорядник Т.Гочаренко.-К.: 2005.- Бібліотека «Шкільного світу».